Проблеми, що виникають при передачі боргових зобов’язань

5 листопада 2015 р. колегія суддів апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «О» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2015 р.

В суді першої інстанції Товариство позивалося до громадянина Л. та Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Г» з вимогою стягнути з громадянина 1000 грн. франшизи, з Страхового товариства страхове відшкодування у розмірі 5471,33 грн. та пеню у розмірі 104,25 грн., а також стягнути з них солідарно судові витрати у розмірі 5115 грн.

Передумовою даних позовних вимог став договір уступки права вимоги (цесії), укладений між Товариством і громадянином М., який постраждав у ДТП, винним у якому був визнаний громадянин Л. На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність громадянина Л. була застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Г». Згідно договору уступки права вимоги, за передачу яких громадянин М. отримав грошову компенсацію відступленого права у розмірі 2000 грн., Товариство отримало право вимоги відшкодування заподіяної громадянину шкоди до винних осіб у ДТП та право вимоги до страхових компанії і МТСБУ.

Колегія суддів апеляційного суду залишила рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2015 р. без змін.

Судді апеляційної інстанції вказали на те, що судом першої інстанції вірно встановлено невідповідність вимог Товариства статтям 512, 513 ЦК України, а саме відсутність договірних відносин між первісним кредитором та боржником (які є передумовою укладання договору цесії), тобто між громадянином М. та громадянином Л., а також між громадянином М. та Страховим товариством «Г», на підставі яких виникло зобов’язання, оскільки воно виникло із завдання шкоди (делікту), а не із правочину (договору).

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «О» була відхилена.