кримінальне правопорушення, передбачене ст.115 ч.2 п.1 КК України.

 В Іллічівському міському суді було розглянуто кримінальну справу громадянина Азербайджану, який реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи кухонний ніж, умисно, з метою вбивства пенсіонерки наніс їй в різні частини тіла 11 ударів ножем та кулаками рук, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді різаних та колото- різаних ран. Смерть жінки перебуває в прямому причинному зв’язку з проникаючими колото- різаними пораненнями грудної клітини з пошкодженням правої легені і правої легеневої артерії та настала від гострої крововтрати.

Громадянка 03 березня 1947 року народження, на час смерті була особою похилого віку.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, обвинувачений умисно, з метою вбивства доньки пенсіонерки наніс їй не менше 5 ударів кухонним ножем та кулаками в життєво важливі органи, спричинивши їй колото-різані поранення.

Від отриманих тілесних ушкоджень жінки померли на місці.

В судовому засіданні обвинувачений частково визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні, повністю визнав заявлений до нього потерпілою (онукою пенсіонерки) цивільний позов та показав суду, що він мешкав як квартирант у будинку, в якому проживали пенсіонерка та її донька.

13 грудня 2014 року, увечері, перебуваючи вдома, він виявив зникнення належних йому грошей в сумі 2400 грн. та документів. Вважаючи, що жінки викрали гроші та документи, він посварився із ними. Під час сварки, коли він розмовляв із донькою, яка лежала на ліжку, пенсіонерка намагалася вдарити його ножем. Він, захищаючись, відібрав в неї ніж, яким завдав їй удари, від яких та померла. Потім донька пенсіонерки, продовжуючи лежати у ліжку, намагалася також вдарити його ножем. Він, захищаючись, відібрав в неї ніж, та завдав цим ножем їй удари, від яких та померла. Після цього він подзвонив до міліції та сповістив про виявлені ним два трупи в будинку. Після його затримання він поясняв працівникам міліції, що потерпілі самі себе вбили.

Потерпіла показала суду, що загиблі були її матір’ю та бабкою, проживали разом, окремо від неї. Мати мала незадовільний стан здоров’я та значний час знаходилася у ліжку. Бабка, в силу похилого віку, не здатна була до здійснення активних дій, наприклад, таких, як напад на людину. Обидві померлі раніше ніколи не виявляли агресії та не спричиняли тілесні ушкодження будь-кому.

Потерпіла показала також суду, що обвинувачений частково, в розмірі 2000 грн., відшкодував їй витрати, пов’язані із похованням загиблих.

Потерпіла просила суд стягнути з обвинуваченого на свою користь не відшкодовану частину витрат в розмірі 3000 грн.

Свідок, працівник міліції, показав суду, що 13 грудня 2014 року він був черговим по Іллічівському MB ГУМВД України в Одеській області та отримав телефонне повідомлення від обвинуваченого про вбивство ним двох жінок. Після цього на місце злочину було направлено слідчо-оперативну групу. Обвинуваченого було затримано.

Винність обвинуваченого підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, обвинувачений своїми діями, що виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивство), вчинене щодо двох осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.115 ч.2 п.1 КК України.

Доводи обвинуваченого щодо перебування його під час скоєння злочину у стані необхідної оборони суд оцінює критично як його намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше судимий (а.с.185, 187, 190), позитивно характеризується за місцем відбування раніше призначеного судом покарання (а.с.191), не одружений, не працює, є пенсіонером (а.с.184), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.192), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.180).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи (а.с.122) обвинувачений на хронічне психічне захворювання не страждав і не страждає, під час скоєння протиправного діяння ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд визнав винним у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.2 п.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 14 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 04 грудня 2007 року, остаточно визначивши обвинуваченому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої задовольнити, стягнути з засудженого на її користь 3000 грн. в рахунок відшкодування завданої злочином майнової шкоди.

Керівник апарату

Іллічівського міського суду

Одеської області                                                                                                 К.М. Рожкован